Перші повітряні кульки
Перші згадки про повітряні кулі, наповнені повітрям, зустрічаються в працях давньоримського історика Тацита. Розмальованими кулями прикрашали приміщення, в яких влаштовували трапези знатні персони Римської імперії.
Сучасні повітряні кульки з`явилися на світ у 1824 році. Це винахід англійського вченого, професора Королівського університету в Лондоні Майкла Фарадая - результат його експериментів. Фарадай виготовляв свої повітряні кулі з двох каучукових листів, накладених один на одного.
Технологія виготовлення
Повітряні кульки виготовляють з латексу. Латекс – це сорт каучукових дерев, що ростуть, здебільшого в Малайзії. Для виробництва кульок потрібні: коптильня, каталізатори, нафта, фарба, вода. Після змішування усіх цих інгредієнтів з основою (латексом) отриману суміш занурюють в нітрат кальцію з водою. Після цього отриману форму вміщують в ємкість, виставлену під нахилом. Форму сушать, занурюють в латекс, пропускають через щітки в конвеєрі, миють гарячою водою. А потім піддають термальній обробці в пічках, нагрітих до 95-100?С і здійснюють ряд технологічних процедур - таких, як розтягування, обробка антисептиком тощо. Словом, не так вже й просто виготовити просту повітряну кульку.
|